Із 5 червня Європейський Союз офіційно припинив дію безмитного режиму для української аграрної продукції, який був запроваджений в червні 2022-го як реакція на повномасштабне вторгнення РФ. Таким чином Україна та ЄС повертаються до довоєнних умов торгівлі, проте також з певними преференціями, визначеними Угодою про асоціацію. І тепер перед нею стоїть нове завдання – домовитися про розширення доступу до європейського ринку на постійній основі.
Як усе починалось
Так званий «торговельний безвіз», який офіційно називається Autonomous Trade Measures (АТМ) Євросоюз запровадив 4 червня 2022 року як тимчасовий захід. ЄС хотів допомогти Україні швидко компенсувати втрату доступу до морських портів, через які традиційно йшов український експорт.
«Торговельний безвіз» двічі подовжували, і ще торік стало зрозуміло, що останнє продовження буде справді останнім. Адже фермери у сусідніх країнах ЄС, як-от Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія, були вкрай незадоволені напливом дешевшої української продукції, і часом це незадоволення виливалось у розсипане у Польщі українське зерно.
Справді без обмежень Україна ввозила продукцію до ЄС лише у перший рік дії АТМ. Далі Польща, Румунія та й Франція почали тиснути на Єврокомісію, наполягаючи, що дешевий український агроекспорт створює ціновий дисбаланс та шкодить місцевим виробникам. Тож продовження торговельних преференцій відбувалось уже з певними обмеженнями і квотами на так звані «чутливі» товари: зерно, яйця, цукор, мед, крупи – ті позиції, де експорт із України зростав найшвидше.
Претензії європейських аграріїв
Аналітикиня Центру європейської політики (EPC) Світлана Таран наводить приклади, як Україна в рази наростила обсяги експорту низки продуктів. У 10 разів збільшився експорт цукру – з 20 тисяч до 200 тисяч тонн.
«До повномасштабного вторгнення Україна експортувала цукор, але в рамках квоти. Квота була 20 тисяч тонн. Після вторгнення, коли всі інші ринки закрилися для України, це був єдиний ринок і треба було кудись це вивозити. Водночас у ЄС перед тим дуже виросли ціни на цукор. І, можна сказати, Україна їм допомогла, щоб стримувати ці зростання цін, бо в них там тоді неврожай був і складна ситуація», – пояснила Світлана Таран певний позитивний для європейських споживачів вплив української продукції.
Скасування безвізу звучить, ніби нас повністю накривають тарифами. Але це не так. Ми повертаємося в зону вільної торгівліСвітлана Таран
Аргументи європейських аграріїв ґрунтуються не лише на ціні, а й на відмінностях у регуляторних вимогах до використання пестицидів та інших добрив, які у ЄС можуть бути заборонені, а в Україні ні. «Якщо вони не використовуватимуть усі ці засоби, заборонені в Європейському Союзі, то виробничі витрати також зростуть», – наполягав у травні міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський.
За словами Світлани Таран, норми в Україні та ЄС дійсно відрізняються. «Є окремі норми щодо використання пестицидів, які Україна ще не виконала. І саме на це звертають увагу виробники в ЄС: мовляв, ми мусимо дотримуватись стандартів, а українці – ні. Тому й дешевше», – каже аналітикиня і водночас зауважує, що до ЄС так само надходить продукція з інших держав.
«Наприклад, якщо те саме зерно чи той самий цукор чи яйця експортуються з третьої країни – з Меркосура або з Мексики, чи будь-якої третьої країни, вони ж також не повинні виконувати ці вимоги. Україна теж поки що, оскільки вона не є членом ЄС, не мусила їх виконувати» – каже Світлана Таран і додає, що чимало реформ щодо стандартів сільськогосподарської продукції в Україні уже впроваджено, а повна адаптація до фітосанітарних норм ЄС – частина зобов’язань на шляху до членства України в ЄС.
Що далі?
Попри формальне завершення «торговельного безвізу», Україна все ж зберігає певні преференції у торгівлі з ЄС, адже в рамках Угоди про асоціацію діє Зона вільної торгівлі, яка дозволяє безмитний доступ для багатьох товарів у межах квот.
«Скасування безвізу звучить, ніби нас повністю накривають тарифами. Але це не так. Ми повертаємося в зону вільної торгівлі», – пояснює Світлана Таран. Зона вільної торгівлі з ЄС, яка фактично діє з 2017 року, дозволяє Україні торгувати безмитно із певними обмеженнями, тобто квотами, для сільськогосподарської продукції.
Зараз змінюється лише ситуація для 36 тарифних квот, переважно це аграрна продукціяСвітлана Таран
«Зараз змінюється лише ситуація для 36 тарифних квот, переважно це аграрна продукція. Для всіх інших товарів, для яких вже були нульові мита в рамках Зони вільної торгівлі, нічого не змінюється», – каже Світлана Таран.
Більше того, Єврокомісія вже оголосила про намір почати консультації з Україною щодо оновлення торговельних умов на базі статті 29 Угоди про асоціацію. «Ця стаття передбачає можливість оновлення в бік подальшої тарифної лібералізації. Тобто передбачено, що умови торгівлі можуть бути поліпшені», – пояснює експертка.
Україна, зі свого боку, очікує розширення квот. Наприклад, на мед – нинішня безмитна квота становить лише 6 тисяч тонн, тоді як середній щорічний обсяг експорту – 50 тисяч. Україна хоче домовитись про завезення більших обсягів продукції без мит та зробити ці квоти постійними, аби не доводилось щороку їх заново погоджувати та залежати від політичних процесів в Європі, каже аналітикиня.
У Брюсселі ж очікують, що як країна-кандидат Україна гармонізує свої санітарні, фітосанітарні й екологічні норми з нормами ЄС. Єврокомісія регулярно оцінює стан відповідності і, згідно зі звітом за 2024 рік, прогрес є, але залишилось чимало роботи.
Форум